Рубрики: |
Весільне вбрання
Весільні чини Зустріч після вінчання |
---|---|
Населений пункт: | с. Кам'янка, Ізюмський район, Харківська область |
Респонденти: | Терновська Ганна Максимівна (1917), Криса Уляна Іванівна (1913), Здоровець Ганна Олексіївна (1918), Іванюшенко Надія Тимофіївна (1923), Лагун Ніна Максимівна (1921) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 02.07.2002 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
Коли дівка не заміжня, плете косу в троє, а коли замужем, то плете коси в дрібушечки, закручує і надіває очіпок, уже вона коси не запліта. Дружки співали: “Ой ти душенько, наша Надічко…”.
Як наряжали нівєсту?
На вечоринах наряжали нівєсту так, шо треба ж іти до вінця. Співали: “Смородина та й не ягода, наряжала мене дядин(а)…”.
Що співали після вінчання?
Молоді повінчалися, виходять із церкви, батюшка виводе їх, сідають на підводи і дівчата співають: “Схилилася верба, З верха до коріння…”. Після церкви їдуть обідати до молодого, а в молодої свальбу гуляють.
Дружки боярам співали: “Старший боярин горбатий…”. Бояри дружкам відспівували: “Бігла сучка яром…”. Світилці співали: “Світилка – шпилька, при стіні…” Світилка відспівувала: “Брешете дружки – раки…”.