Рубрики: |
Розповіді родинні
Перейма Весільне застілля |
---|---|
Населений пункт: | с. Любівка, Краснокутський район, Харківська область |
Респонденти: | Тимченко Віра Олександрівна (1955) |
Збирачі: | Галина Лук'янець |
Дата запису: | 07.08.2013 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
Молоду викупали?
Ну викупи були, це і в нас було тоже.
А косу молодій не розплітали?
Ні, цього я не знаю.
А як оці перепони чинили, як не пускали, де не пускали?
Ну, молоді хлопці ставали, продавали.
На воротях чи де?
На воротях. Ну вони приїхали до двору, їх не пускають у двір, не пускають поки вони викуп не дадуть. Тоді, як викуп дають, тоді виходить батько з мамою з хлібиною і зустрічає гостей, а молода у хаті.
А з іконами у вас виходили зустрічати?
Ні, тоді не було.
Тільки хліб тримали?
Тільки хліб тримали, хліб і сіль.
У кого хлібина була в руках?
Зараз, дайте згадаю. У батька хліб на руках був.
І що вони з тим хлібом робили?
Ну зустрічали, казали заходьте, а я в хаті була.
А не відломлювали там шматочок хліба?
Ні, це як вже після ЗАГСа, ось ми розписалися у сільської раді, тоді вже відломлювали і хліб отож. Потім на рушник ставали і хліб відломлювали. Там уже були радянські звичаї.
А перед молодими, що треба положити на стіл, коли весілля?
Ну калина ж була. Калина обов’язково і житні колоски були.
У якому вигляді, встромлювались вони кудись чи як?
Та лежали вони у вазочці, вазочки стояли. Ложечки зв’язані були.
Як зв’язані? Чим?
Червоною ниткою. Це ж я пам’ятаю, на короваї лежали ці ложки.