​Дєдушка розказував

Дєдушка розказував. Пані, яка вийшла заміж в Рогозянку, вона взяла кріпаків собі як у придане. Вона вибрала мастєрових людей: сапожників, портних, вона таких простих людей не брала. Мій дєдушка бондарь був, діжки робив. І оце він тут женився в Рогозянці. У його було дві жінки. У Рогозянці був син Савка. А потом женився другий раз, були вже дочка і син. І пан коли розкрепостили, поробив їм хати і оддав землі. Бугри, ярки, не удобні землі і построяв хати «хворостянки» називалися. Каркас, а потом хворостом плели. Потом обліпляли їх, вона тоді згоріла бистро. Бариня плакала, а хто ж буде в полі? Землі ж багато, а крестьяни ж вольні тепер і не заставиш. А він каже: "Ти не плач, ми їм дамо скільки землі, шо вони не проживуть, вони все равно будуть у нас робить". Конешно, дали невдобне і не по великім кусочку, так шо вони все равно в пана і робили. Ну вже не панські були.