Рубрики: |
Хата
Розповіді історичні |
---|---|
Населений пункт: | с. Чепелі, Золочівський район, Харківська область |
Респонденти: | Зозуля Петро Маркович (1910) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 22.07.2000 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
У вас «шибки плачуть», єслі у вас комини хароша тяга і сухий воздух. Єсть комини, вони «парять», кажуть, і у хаті такий воздух паркий, і по шибках ото біжить ручайок, пітніють шибки. Значіть комини невдачні. Комини, це дуже складна штука. Примічали, може в хаті є стара людина, ця людина як умерла, в хаті совсім переміняється клімат. Я робив на паравозі 35 год. По лінії (залізничній колії – Н.О.) там казьонні дома, стрєлочники там живуть, путєобходчіки живуть. І була ката казарма, скільки не вселяли туда путєобходчіків, приїжали туда в командіровку чи на постоянну роботу, то їх вселяють. І вони не вживають там у тій казармі. От парить (плита – Н.О.), не тягне, немає тяги. Скіки приїжжяють спіціалісти, перекидають оці комина на всякі манєри, ну немає діла. Так запустіла та казарма. Потом появився якийсь із сім’єю. Його канешно туда, вона ж пуста. Ну думають обходчіки, скоро він звідти виїде, тяги немає. А він мовчіть. Пройшло дві неділі чи більш, його побачили, ну як там у вас з отоплєнієм? – Харашо, тягне харашо, тепло й сухо в хаті. Нічого не робили.