Не було у нас, шоб був луг

Не було у нас, шоб був луг по дворах, а був коліктівний. До совєтської власті не було у нас свого паю, луга. А косили з половини, були у нас там хазяйни багаті. Були такі люди, шо пай був, а він їм не нужний, продавали. Був дядько грамотний, який організовував це. За ним було 10 – 15 чоловік, становляться і пішли косити. Харашо жали і хліба було багато. Окуратно його беруть і серпом (зрізають – Н.О.), складають його окуратно. Потом у снопи в’яжуть. Потом у копи кладуть.

А копи скільки снопів?

Полукіпок – 30 снопів, а копа – 60 снопів. Була клуня спіціальна для соломи. Кладем у стіжок, розщітуєм, скільки у нас кіп, на яке колічіство кіп оцей стіжок. Круглий такий розкладається, розкладається, колосочками в середину. А коли вершать (завершують стіжок класти – Н.О.), тоді колосочки наверх, воно стікає вода тоді по колосочках (коли йшли дощі – Н.О.). Стараються шоб вивести стіжок погостріше. Сніп розділяють його, як крила він «сідає», вже самій верхній. І коли ідуть дощі, воно харашо стікає. Молотять і чоловіки, і жінки. Молотять більще у два ціпи, а то й у три молотять. Лучче, шоб у два, одному скучно. Геп, геп, а то тільки бах, бах, бах. Пшеницю і жито молотили з осені, старалися змолотити і потом же сіяли на зіму озимину. А ярина там просо, овес, ячмінь, то старалися вкладувати в клуні. Клуня вона як хата, в середині вона пуста, тіки сохи стоять піддержують (дах – Н.О.), а то даже заїзжали підводою в середину, і ото снопи на цю сторону і на ту накладають, і ото повна клуня.

Оставляли недожатими колоски Спасові на бороду. Скручували, зв’язували на краї ниви, як кончіли косити, так оставляли їх.

Як скручували і зв’язували?

Скручували як жгутом, а потом з’язують як вузлом. Закрутку таку робили, кажуть: "Спасові на бороду".