Змолотили зерно

Змолотили зерно, первій раз перевіяли на віялку, ну ще не чисте. Значіть його ще раз перевіяти, шоб уже дійствітєльно чісте було і качіствінне на посів. Оце другій раз перевіваєм. А там дядько Микола жив. Женщіни йдуть і кажуть: "Дядьку Миколо, та шо ж ви сьогодні робите, Михайлове ж Чудо!" "Ну хай сміється, як йому чудно. А ми ось перевієм, та й буде чудно". Віяли, віяли, а тоді дивляться - дим, дим, дивляться - хата горить! Давай тушити хату, і згорів верх. Осталась одна труба стримить, а хата згоріла. Яка причіна, ніззя оприділити. Часто буває, шо сажа, яка в димоході, збирається і загорається. Сама загорається. Не топлять допустім, іскри летять у трубу, іскри там збираються, а потом оця сажа загорається і там де-то обгони кладуться, соснові чи які, ну дерев’яні. І воно постіпенно там тліє, його ніхто не баче. Воно там закупорено. А воно постіпєнно тліє і тліє. А потом більше, меньше, десь сквознячок, його піддуває, а потом в одно время, хати ж під соломою. У нас тут було в окрузі дві-три хаті під жилізом, а то всі були під соломою. Михайлове Чудо дуже каратєльний празник.