Я поніс здавати

Я поніс здавати пусту посуду в магазін, здав посуду, не знаю, 20 чи 30 бутилок, і жду, поки вона у всих прийме, потом буде розплачуваться. На два, на три рублі шо ти возьмиш, чи олії, чи сахарю. Дивлюсь, починає двигаться на прилавку на вітрині двигаються бутилки, я понімаю, шо в мене почалось, я додому тікать, я додому біжу, а отак усе перевертається. Я бачу двір, я впав, рачки, тут стояв діван, я насилу виліз, упав, тут вибіга жінка: "Шо з тобою? – Та ти ж знаєш, шо зо мною". Тоді давай ворожити. І зачасту вона поворожила, чи то кров така, чи я не знаю. Починається мерещення в глазах, починає двоїться, як ото у п’яниці. Пий і на палець поглядай, як двоїться, то вже не пий, так ото і у мене. Після дев’яти раз як прокажеш молитву, треба плюнути під лєву руку (свою – Н.О.) тричі під свою ліву руку.