Вони приходили з хлібом, старости

Як відбувалося сватання?

Вони приходили з хлібом, старости.

Скільки чоловік було?

І п’ять, і сім, хто скіки. Приходють ото, стукають, пустіт у хату, ми будем сватати. У нас як сватали, так казали: "Чи сюди козочка забігла чи ні? А ми шукаємо її. Чи ми сюди попали, чи не сюди?" І ото заходють тоді, хліб-сіль внесуть, покладуть, півлітру. Починають балакати. Чи оддасте дочку, чи не оддасте?

Як називали чоловіка, який вів розмову?

Сват називали. "Свахо, оддасте так і так, ми прийшли вашу дочку сватати". "Та, як вони согласні, як вони хотять. А ми не протів". Ото засватають, погуляють.

Дівчина рушники в’язала?

Тоді ж як вона согласна, тоді вже в’яжуть.

Як вона в’яже рушники?

Через плечі пов’яже. І два рази є в’яжуть, навхрест в’яжуть. Якшо у нівєсти є чим, та й в’яже. Скіки їх прийде (сватів – Н.О.) скільки вони й в’яжуть.

Всіх двома рушниками в’язала?

Старшого два рази, а тих по разу перев’яже. А як жінки приходять, матерією перев’язують. Та й платочками буває перев’язуют, два рази буває перев’язують. Перев’язують і сорочками, і рушниками. Якшо чоловік, його перев’язують сорочкою і полотенцем, навхрест, а бабів перев’язують навхрест платочком таким харошим і матерією на плаття. Як батько і мати не приходють (сватати – Н.О.), тоді їм передають. Матері на плаття чи платок там шерстяний, батькові сорочка там чи шо.

Чим перев’язувала молодого?

І молодого перев’язувала та тоже сорочкою.

Що робили з хлібом, який принесли?

Хліб поріжуть і поїдять. На чотирі часті розрізала, значить вона согласна.

Під час сватання що робила молода?

Стоїть коло печі і колупає там, поки вони там договорються. А тоді приходиться й мазати може.

Після сватання молодий залишався у молодої?

Молодий після сватання йшов ночувати додому.

До весілля молоді могли бачитися?

Бачилися, ну все равно молодий не оставався ночувати. На другий день прийшли ж іще свати похмелятися, як согласні, і тут договоряються на коли свайба буде.

Тільки батьки приходили?

Приходють усі.