І костьор палять на воротіх

Рубрики: Весільні дари

"Чесність" молодої

Рядження ("Циганщина")

Післявесільні викупи та розваги ("Житниця")
Населений пункт: с. Черкаські Тишки, Харківський район, Харківська область
Респонденти: Чуєва Галина Сергіївна (1939), Бутова Мотря Пилипівна (1923), Близнюк Віра Пилипівна (1926), Кіяшко Єфросинія Семенівна (1924)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 02.07.1996
Транскриптори: Наталія Олійник

Що відбувалося на другий день весілля?

І костьор палять на воротіх. На другий день качають на качелях, гроші собирають, це батькові і матері на подарок. Скільки накачають і купують шо там, плаття чи матерії наберуть, чи платочок. На другий день з боку молодої йдуть до батьків молодого кликати молоду снідати до матері. Од них приходять, а тоді ці туди йдуть нєсколько чоловік, тоже чималенько їх. Наряжаються і циганками і чим тіки не наряжаються, я і врачом була. Батька і матір сажають на тачку, возють, а тоді ото завезуть, перекинуть, чи в болото, чи куди, вивернуть. І огонь палють на воротіх. Тоді ворота откривають, шоб заїхати, і ото через огонь батька і матір перевозють.

Що робили ряджені на другий день весілля?

Ряжені ходять по дворах, курей б’ють. Наші гуляють буває батько і мати, зайшли в двір, куриця ходе, убили, під полу і пашол. А тоді насобірають, поскубуть їх, приготовлять, тоді їдуть по вулиці, отож ідуть придани співають, доїжжяють до магазина, розводять костьор, начінають яєшню жарити, угощають усіх. Понаряжувані, батька й матір на возику катали. А потом як сідали, начинали дарити. Вип’ють, закусють і начинали дарити.

Дарили на другий день і в неї, і в нього?

У неї її дарили, а в нього його. Вона ж іде з приданами впереді, з красними лєнтами, шоб всі бачили, шо вона чесна. Вона йде з молодим упереді, у них по красній лєнточці, красний хлаг несуть і в усіх красні лєнточки.

У всіх хто гуляє?

У всіх хто гуляє, красні лєнточки. На хвіртці прив’язують колиску і ніхто не зайде, шоб не платив. Поколишуть, плати. А стараєшся де-неть перелізти, все одно не пустять, де не бігали, щас хоть забори, а тоді плоти були. У хату не впустють біз лєнточки.

Редакція сайту ставиться з повагою до всіх етнічних і релігійних груп. Також ми розуміємо погляди прихильників мовного пуризму. Публікація образливих або лайливих слів є необхідністю задля збереження фольклорних матеріалів у тому вигляді, в якому вони побутували на момент запису.