Увечері збираємося, робимо Уляницю із крейди або із тряпки, тряпчану

Увечері збираємося, робимо Уляницю із крейди або із тряпки, тряпчану. Собираємося і йдемо до річки топить Уляницю.

Якого числа це робили?

Шостого.

А як ви із крейди робили?

У нас були баби, вистругають і очі зроблять, і ротик, ну все. Наряжають.

Вистругували тулуб із крейди?

Ага.

Без ручок була?

Робили маненькі. А тоді ж ув’язували як малу дитину. Нарядили і понесли топить. Утопили і йдемо назад. Ідемо, будяки отакі (високі – Н.О.), плигаємо через будяки. А тоді збираємося, посидемо, повечеряємо і все. А на другій день уже збирались так. Старші були від нас, вони збиралися, а ми так, побля їх бігали.

А вогнище розводили?

Розводили шостого, під річкою це все робили.

Де робили Уляницю?

Дома робили. Гора велика, принесли крейди. Тут у нас хат через три баба була така, та шо вистругувала, і наряде. Уляницю маненьку робили, як дитину. І несемо топити.

Ви ще із ганчірки робили?

Ага тряпчану. Якась баба зшиє і шапочку. Оце міні в помку (запам’яталося – Н.О.) красна шапочка ото з оборкою, куди там, кидали в річку.

А віночки плели?

Плели віночки. Ми ж, як і несли, такі маленькі вінки надівали. А старі це несли дитину.

Старі, це баби?

Ага, баби. І оце ж вони несуть, кидають Уляницю (у річку – Н.О.), а ми вінки.

Що співали?

Їй Богу, забула.

По селі не ходили?

Нє. Оце отут наш крайок, ізробили дитину (Уляницю – Н.О.) і понесли. Тут баба були такі організатори. Баби співали і якусь пісню, ну я не знаю. А баба, яка несла Уляницю, плакала. Оце ж несе топить і плакала, а ті співають. Ми вогнище так розводили, не плигали через нього, а будяки були заввишки з метр, через них стрибали І поколе скрізь, босі ж ходили.