Рубрики: |
Прикмети
Викликання (заклички) дощу Молебни |
---|---|
Населений пункт: | с. Мала Вовча, Вовчанський район, Харківська область |
Респонденти: | Глуховська Василина Опанасівна (1917) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 18.07.2003 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
Коли новолуніє, місяць народився. Дивишся, він прямо рівний, це дощі будуть, відро не вдержиться. Полнолуніє, це шось буде, а тут ластівки по дроту (електричні провода – Н.О.), це кажу дощі будуть, раз ластівки літають. Ластівки як ото перед дощем, так вона сіда на дріт, а тоді прямо пада вниз і попід низом і вп’ять на дріт. Це вони пред’являють, шо дощ буде. Тепер ось полнолуніє, круглий місяць був, і шо, обмивався ж, дощі були. Як гуси носа ховають під крило, то вже похолодає. І на утро такий морозяга та холодно зробиться.
Що робили, коли довго не було дощу?
Викликали дощ. Ставок, так ото далі туди, а тоді ставка не було і вода бігла прямо в річку, там криниця. Беруть із церкви святості, ідуть до тієї ж криниці батюшка, вся шайка. Моляться, співають, так тучка невеличка являється, так він як опоре, дощака.
Біля кринички обливалися?
Нє, там вода холодна, не дуже обливаються.