Рубрики: |
Прислівʼя
Вагітність Розповіді родинні Баба-повитуха |
---|---|
Населений пункт: | с. Мала Вовча, Вовчанський район, Харківська область |
Респонденти: | Глуховська Василина Опанасівна (1917) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 18.07.2003 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
То як ковирнеш кішку ногою, так в’язи будуть покручені (у дитини – Н.О.). У мене старший брат був на п’ять год (старший), мати замітала у хаті, і в неї схватки началися. Вона тоді каже: «Федя, сходи в церкву, скажи, хай наша баба йде додому». А наша баба «бабувала» (приймала роди і породіль – Н.О.). А він аж прийшов до пристола, а вона саме поклони била: «Бабо, ходіть, мати захворала». Та ж бігом прибігла, з мички конопель, пуп зав’язала. А тут наш родич заходе та: «Свахо, умотуйте, встречну куму зустріли». А то ж як умре і нехрищене, так на городі закопувать. Тут ішов один, вона до нього: «Йосип Іванович, будете кумом?». Він согласився. Так батюшка ще ризів не скинув, і мене в церкву внесли. І якраз празник Василія. Так і я оце родилась на Василів день рождєнія.
І вас Василиною назвали?
Тут недалеко жінка одна жила і вона рожала. Привезли і врача з болниці, а врач нічого не поміг. А сусід цей, чоловік жінки, з бабою шось не в ладу. Похоялися.
Посварилися?
Поскандалили. Так врач сам приходив до баби: «Ходіть, бабо Палажко». А воно (дитя – Н.О.) йшло чі боком? А баба в курсі дєла була, чі повертать, чі ногами йде.
Меншого не обіжать, старшого не оскорблять і родителів понімать.