Рубрики: |
Ворожіння на Різдвяні святки
|
---|---|
Населений пункт: | с. Зимовенька, Шебекінський район, Бєлгородська область |
Респонденти: | Яловенко Ганна Архипівна (1931) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 27.09.2003 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
Виходять на вулицю в дванадцять часов ночі, знімають із себе сапог і кидають через ворота. На яку сторону чобіт упаде носком. Якщо вправо упаде носком – в праву сторону вийдеш заміж, вліво – в ліву сторону. Носком із двору – в далеку сторону вийдеш заміж, не в своєму селі. А як упаде носком у двір, ще рік сидітимеш в дівках.
В дванадцять часов ночі сидять перед дзеркалом і дивляться в дзеркало. Рядом лежить ножик і вилка. Показується, шо відкриваються двері, заходе хто-то, не оглядайся, а то той, хто заходе, вдаре тебе ножиком або вилкою. Дивися хто зайшов: єслі женщина – заміж не вийдеш, а коли мужчина – в цьому году вийдеш заміж. Канєшно, єслі сісти ввечері і дивитися в дзеркало, там чорти покажуться. Дзеркало ставили так, шоб тобі були видні двері. Якшо ти побачиш, шо двері відкриваються, хоп, і дзеркало закриваєш.
Палили бумагу. В дванадцять часов ночі берем сковороду, перевертаєм її вверх дном, кладемо бумагу, палимо і дивимося на тінь (на стіні – Н.О.). Сестрі показалися коні, запряжені у віз, і поїхали. Вона в тому году вийшла заміж в друге село і приїджали вони на конях. А я ще ж тоді була мала, в мене згоріло, згорнулося і осталося на місті.