Рубрики: |
Сватання
|
---|---|
Населений пункт: | с. Зимовенька, Шебекінський район, Бєлгородська область |
Респонденти: | Яловенко Ганна Архипівна (1931) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 27.09.2003 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
Про те що увечері прийдуть свати, дівчина повідомляла батьків заздалегідь, вони готувалися. Просили когось, щоб був на вулиці і сповістив, коли йтимуть свати. Є такий надзиратєль, який вскакує в хату і каже: “Свати ідуть!” Свати обов’язково приходили з хлібиною, з четвертю (горілкою – Н.О.). Сватати йшли батько, мати, хрещені. Коли батьки згодні віддати свою доньку заміж, обмінювалися хлібом на вулиці. Заходять у хату, сідають за стіл, а потом запрошують молодих. Коли дівчина погоджувалася вийти заміж за хлопця, хлібину розрізали і пили могорич. Сватання ще називали “пропиванки”. Рушників сватам не в’язали. Коли молода не згодна була йти заміж, то сватам давали гарбуз або трахкали по порожньому відру залізякою – виганяли сватів.