​Сватати ходили увечері

Рубрики: Сватання
Населений пункт: с. Зимовенька, Шебекінський район, Бєлгородська область
Респонденти: Яловенко Ганна Архипівна (1931)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 27.09.2003
Транскриптори: Наталія Олійник

Сватати ходили увечері в суботу чи неділлю. Як ішли сватати, брали людину, яка вміє говорити. Якщо в роду нема такого щебетливого чоловіка, то нанімають свашку. Вона приходе, начинає всякі причти розказувати, поки засвата. У 1951 році мене приходили сватати: мати, старший брат із жінкою, старша сестра з чоловіком, батько помер. З моєї сторони були мати і сестри. Свати доходили до воріт і запитували: “Чи є у вас така синичка, щоб поміняти на пшеничку?” “Милости просимо, заходьте у хату. Єсть у нас синичка, берем вашу пшеничку, поміняємося”. На порозі свати мінялися хлібом. Хліб кладуть на стіл. Запитують у молодого його батьки: “Чи согласен ти взяти в дружини Марію?” “Согласен”. Нівєстини батьки питають у дочки: “А ти согласна вийти заміж за Ваню?” “Согласна”. Коли молоді згодні, свати ріжуть обміняний хліб, розкладають усім по кусочку, наливають по чарці. За першою чаркою закусюють порізаним хлібом. Домовляються, скільки людей кликати на весілля.