Поїзд молодого під’їджав

Рубрики: Викуп (продаж) місця молодої

Весільне застілля

Посад
Населений пункт: с. Зимовенька, Шебекінський район, Бєлгородська область
Респонденти: Яловенко Ганна Архипівна (1931)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 27.09.2003
Транскриптори: Наталія Олійник

Поїзд молодого під’їджав до двору молодої, їм співали: “Ми думали, шо приїхали…” Молоду ховали десь у другу хату. Молодий шукає її, його не пускають, вимагають викуп. Коли заплате викуп, бере молоду за руку, веде до хати. Біля порога з хлібом-сіллю їх стрічали батько і мати. Коли немає рідного батька, то хрещений або посаджений. Батько зв’язував руки молодих рушником, шоб не розставалися і заводив за стіл, садовив на лаву у святий куток.

На столі перед молодими клали дві ложки, зв’язані красною лєнтою, це робили для того, шоб молоді не розлучалися. До молодої всі родичі з боку молодого йшли перев’язані. Молодого також перев’язували рушником. У молодої свати перев’язують їх своїми рушниками, платками, матерією на другу сторону.

На свальбі свашка должна обділити всіх дружок шишками, а як не обділяє, їй співають: “Свашка-неліпашка, Шишок не ліпила…” У свашки обізатєльно должні буть шишки, она їх, як проспівають, розкидає на дівчат, они ті шишки хватають, ні одна шишка не оброниться. Прямо кидає – така була замашка.