На другий день свальби

На другий день свальби несуть молодій снідати. Дома у нівєсти печуть млинці, варять вареники, катлети жарять, збираються і йдуть до жениха – несуть снідати. Гармошка грає, по уліце ідуть, пляшуть, несуть вузли з їжею. Приходять до жениха, стіл стоїть голий, нічого на столі нема, наставляють своє все, снідають і гуляють.

На другий день свальби ходять ряжені. Рядилися у солдатів, врачів, циган. Бігає циганка, гадає – кого зустріне. Єслі дівчину стріне: “Ти красива, молода, буде тобі щастя, вийдеш заміж за хорошого, за багатого…Позолоти ручку!”

Наряжають “молоду” і “молодого”, йдуть до батьків молодої. “Нівєсті”, в яку переодівався хлопець, плетуть вінок із цибулі. Коли молода нечесна, то несуть якийсь віник із будяків, перев’язаний якою-небудь вірьовкою. Ряджені “молодий” і “молода” кидаються на шию батькам: "Папочка, мамочка, хіба ви нас не взнали?" Їм співають: “Уведіть нам наше, Нехай нам попляше…” Так повторюється тричі, а тоді вводять батькам їх дітей.

Раніше, єслі молода дєвствєнніца, упереді свадьби іде дєвочка з боку жениха, і несе букет калини (взимку – Н.О.) і красна лєнта почеплена, а влітку букет цвітів і красна лєнта. А як ідуть без красної лєнти, вона (молода – Н.О.) не дєвствєнніца. Букет називався “міч”.

На третій день ідуть “зозулю виганять”. Дія проходить у хаті молодого. В хаті молодої печуть млинці, варять вареники і ото йдуть виганяти “зозулю”. З собою беруть курку, перев’язану красним бантом, танцюють. Курицю приносять, і у хаті міряють від стола до порога. Як упала головою на поріг, рубають голову, зажарюють і на стіл, а коли хвостом – хвіст відрубують і пускають курицю на розплід.

На другу неділю після свальби молоді йшли до батьків молодої у гості.

Дві пляшки горілки молоді зберігали цілий рік. Коли мине рік, збиралася бесіда: молоде подружжя, батьки, родичі і розпивали їх.