​А потом же ж сорочки шити собі – придане

А потом же ж сорочки шити собі – придане.

А ви от про жлукто розкажіть. От це тільки щоб прати використовували жлукто? Яка там технологія була?

Так а воно інтірєсно, шо було без дна. Його, навєрно, ставили, це жлукто, десь у шось таку...І ото, навєрно, ілі дерево вичищене, шо нема ніде нічим воно не з’єднане, просто пустотєле та як дерево отакої ширини.

І в шо його ставили?

Видно в якісь ночви, в шось таку йомкость, шо вода не вибігала, а то ж накидали туди, мама казала, оце ж більйо. І потом же ж кип’ятили воду, і оцей же ж попіл, і заливали. І воно вибілювалося.

Заливали і воно просто стояло?

Воно вибілювалося, еге. А тоді ходили на річку ото ж прати. І розказувала це мати, розказувала вже моя, шо вона і полотно наткала, шо вони на річке його одбілювали.

А не знаєте, коли треба було білити полотна? Були якісь дні спеціальні, шо треба було виходити?

Сонячні дні.

Ну це по сонцю… Я знаю, шо полотно в декілька прийомів робили: шо робили по літу, шоб сонце, а ще взимку ходили, зимою колись розкладали.

То вона і ходила, казала, шо в ополонку підемо… Тут же ж було у них ні трусів спідніх, нічого… Руки такі красні, що прямо аж по самі ті ж ото ж, в ополонці вони ж виполоскували його, а тоді ж ото ж розстеляли…