Ну так тоді ж свадьбу собирали

Рубрики: Запрошення на весілля (Кликання)

Весільні чини
Населений пункт: смт Краснокутськ, Краснокутський район, Харківська область
Респонденти: Анастасія Степанівна Дубинка (1928)
Збирачі: Галина Лук'янець, Микола Пазич , Олександра Тимченко
Дата запису: 08.08.2013
Транскриптори: Катерина Курдіновська

Ну посватали, далі шо?

Ну так тоді ж свадьбу собирали!

Ну от як собирали? Розказуйте.

Ну в кого шо є: ми бідно жили, а вони багатше жили. Нас шестеро дітей було, і після войни. Шо там – нічого!

Так як вас все собирали все одно?

Ну одинак: позичали в людей гроші, і горілку, і закуску ж – усе, шоб же було нас столі! Не хуже, як у людей багатих!

А дружок ви збирали?

Да-да-да, були там штук п’ять.

Ви запрошували якось?

Да, гукала ж, подруг своїх, якими я дружила дуже.

Ну оце ви дружок запросили. Шо ви перше робили, коли куди треба було йти когось запрошувати? Людей на весілля як, запрошували?

Людей запрошували, так я не ходила – батько й мати.

А шо, батько й мати самі запрошували?

Да.

А як вони це йшли? Одним заходом?

Одним! Тому сказали, тому переказали, той приїхав, той заїхав… Ото таке.

А так і треба було, шоб батько й мати (ходили – К.К.), чи це просто у вас так вийшло?

Да-да… Ну я не знаю, ми не ходили.