Рубрики: |
Ігри та розваги
|
---|---|
Населений пункт: | смт Краснокутськ, Краснокутський район, Харківська область |
Респонденти: | Анастасія Степанівна Дубинка (1928) |
Збирачі: | Галина Лук'янець, Микола Пазич , Олександра Тимченко |
Дата запису: | 08.08.2013 |
Транскриптори: | Катерина Курдіновська |
А в такі ігри, шоб гуртом, в які ви гралися?
Та тоді ж знаєте як гралися – в “креймашки” грали. Ну хлопці грали – називалася “у цурки” якось…
А от про “креймашки” розкажіть. Як ви в “креймашки” грались?
Та так же: клали (камінці – К.К.), а тоді п’ята (п’ятий камінчик – К.К.)!
Скільки? Четверо клали чого? Камінців чи шо?
Да, камінчики, четверо.
А на якій відстані?
Отак, отак, отак, отак!
Положили квадратиком чотири камінці.
А тоді…
Ну приблизно на яку відстань? Це, шо ви показали чи велике?
Та ні, те шо оце!
Оце, десь сантиметрів п’ятнадцять.
Тоді ж ото зразу, поки вивчились трохи – а там брали, кидали. Тоді вп’ять…
Надо підкинути п’ятий камінчик і цей час схопити…
...А тоді вже ото однією рукою: кидай, поки там (піднімете – К.К.), шоб двоє получилося…
А перший раз можна двома руками?
Ага, поки вивчилися ж ми!
А, поки вивчишся! А по правилам як треба: однією рукою підкинути, тут же вхопити один камінчик і перехопити той, шо підкинув? А далі? Знову два підкинути і третій вхопити?
А тоді ж ото: пограли, ото так ставляєм, тоді ото через руку отак сипем, а тоді сюди зашморгуєм їх…
Ану ще раз покажіть! Це гра для однієї людини, сам з собою?
Ну оце ж ставляю отак (свою руку – К.К,), а тоді сюди перекидай, воно тут покотиться. А тоді ж руки не двигай, а отак…
Шоб як в ворота (попало – К.К.)...
Еге!
Вказівний і великий палець роблять “ворота” і через “ворота” сипанути всі ці камінчики. Потім, як вони лежать, з іншого боку, не міняючи цю руку, назад їх позабивати.
Та ото так, хто як придума. …Це ж отак всі кладеш, так, шоб уловив…
І підкинути на зворотній стороні долоні?
Да!
Підкинути і схопити вже нормально.
А як вже упало одно, то вже програла.
Це як змагання, да? А наступний, хто грає, він тоже отак по порядку повинен це зробити?
Да-да-да… Тоді я вже граю, (і, як – К.К,) програла – я вже не граю, грає друга (людина – К.К.).
Так а скільки цих фігур? Перша – то, шо ви казали: як підкидається один (камінчик – К.К,), один ловиться. Друга – що далі робиться? Через “ворота” і забивається назад в “ворота”...
Забивається, шоб усі ввійшли.
...Повилітали. Третя (фігура – К.К.) – це як з долонями? Підкинув…
А тоді отак і отак!
І все? Більше нема (фігур – К.К.)?
Да! А як упала (упав камінчик – К.К.) – то ви програли!
А скільки разів це можна повторювати?
Та хоть і десять раз! Єслі отак і так, поки не впаде.
Скільки виходе?
Еге!
А шо буде тому, хто добре грає?
А то усі добре грають, поки навчаться – а то одинак упаде!
Ну якась винагорода (була – К.К.) чи шо? Чи якийсь приз? Шо придумували, нічого?
Та отож таке, хтозні шо…
Просто – в кого краще виходить?
Еге!
Так, це в “креймашки”...
.