Та отак же ставляют ті, ворота

“Цурки”.

Кажете, шо хлопці в “цурки” грали. Ви знаєте правила?..

Та отак же ставляют ті, ворота. Тоді ставлять паличку…

Як ворота ставлять? Скільки воріт було? Одні?

Та! Дві ж палки поставлять!

На якій відстані вони оці палки ставили?

А тоді отам, далеченько, може за метрів два чи три… А тоді той (гравець – К.К.) – раз! Шоб ударив, шоб туди ж… Тоді той іде, другий (гравець – К.К.) б’є. А якшо упало – не побігла та цурка туди…

Так, цурку забивають по черзі, якась одна команда, по одному?

Еге!

Він (гравець – К.К.) стоїть і забиває в цих воротах?

Да-да-да!

Він забивати повинен куди, шоб ця цурка летіла?

А той на воротіх отам десь стоїть.

А! Так а той, хто забиває де стоїть?

Біля воріт отут.

...Так воріт двоє?

Ну там же ворота й там! Там же лове паличку…

Він туди забиває цурку, в напрямок тих воріт, да?

Еге-еге!

А ті, шо перехоплюють, команда, вони біжать за чим?

Тут. А тоді, як програв, другі начинають.

Так шо це, як дві команди чи як?

Нє, вони оце ж так: а, ти програв – тепер я буду, по очереді.

Так (то – К.К.), як програв. А як виграти треба? Розкажіть: він вдарив по цурці, цурка полетіла туди…

Цурка полетіла у бік – значить уже програв.

А якшо прямо полетіла?

Той назад іде.

Хто?

Той, шо там стоїть кидає йому: “Ще бий!”, якшо він не програв. А як програв…

Так цей, шо б’є, його яка задача, куди він повинен цю цурку забити?

Забити отуди ж, на того хлопця.

А той її якось ловить?

А той, як улове, то оддає. Ну це вже я забула…