Рубрики: |
Весільне вбрання
Зустріч у сватів |
---|---|
Населений пункт: | смт Краснокутськ, Краснокутський район, Харківська область |
Респонденти: | Клочан Ганна Федотівна (1936) |
Збирачі: | Галина Лук'янець, Микола Пазич , Олександра Тимченко |
Дата запису: | 08.08.2013 |
Транскриптори: | Катерина Курдіновська |
А тоді, як уже приїхали, сюди ж привезли ж – мати й каже, свекруха ж… Вийшла ж благословляти, все і каже: ”Та таке сміття можно було за двором узяти – далеко й не шукати!”.
Як положено – свекруха!
Як положено, свекруха й ляпнула зразу!.. А їй хотілося, шоб він узяв з батьком, з матір’ю ж, багату. А він мене, як я появилася сюди – він уже мені проходу не дав! І немолода і я – мені було двадцять п’ять, і йому було двадцять п’ять, і він на місяць всього-навсього старший…
Скажіть, а що сироті ще робили на свадьбу? От вінок в вас який був? Була якась така відзнака, що сирота? Такого от не було, щоб от вінок там білий, якщо сирота?
Білий був вінок у мене, білий стерловий, як ото тепер же пархвіновий… Ото вони робили квітки такі, та хазяйка робила з дочками, і ото мені такий вінок. А намисто отакечко було скляне на мені.
А шо ще на молоду надягали?
Ну рушник вишитий, вишивала я сама…
А шо ще з рушником робили?
Рушник я згортала отак і держала, і мене ото виряжали ж за двір, і кланялися на всі чотири сторони…
Це вже як вас виводили, коли…
Виводили вже на машину везти сюди, до свекрухи.І ото мені каже та ж, хазяйка:”Так, Галю: хвіртка – щодня, а ворота – раз в год!”. А я: ”Мамо! (я її мамою звала) Мамо, а чого ворота раз у год?”. А вона каже: “Ворота (мати рідна) – раз у год поїдеш, а до свекрухи хвіртка – щодня! То як вона тебе не обіжатиме, що вона тобі не казатиме – а ти, дитино, стань у тихий куток, заплач і нікому нічого не хвались!”. Бо, каже: ”Подружки подружками, а дєло…”.
Шо ще свекруха повинна була робити?
Ну вона ж зустріла з хлібом, з рушником же…
А в вас не було вже такого, шоб у свекрухи платком вже покривали?
В’язали мене платком там, привезли платок…
Де – там?
Там, молодий привіз платок і мене перев’язали навперехрестя.
А, ну це так, навперехрестя, а голову платком не покривали? Не було в вас такого, щоб покривання й співали?
Нє-нє-нє! То, дитино, накривають голову, єслі йде… Ну як тобі сказати…
Ну нечесна? Я знаю.
Нечесна жінка, ото нечесна йде.
Ну як дівка то в вінку.
А як дівка – дівка в вінку!