Шишки пекли свої

Рубрики: Весільні хліби
Населений пункт: смт Краснокутськ, Краснокутський район, Харківська область
Респонденти: Клочан Ганна Федотівна (1936)
Збирачі: Галина Лук'янець, Микола Пазич , Олександра Тимченко
Дата запису: 08.08.2013
Транскриптори: Катерина Курдіновська

А шо от ви пам’ятаєте окрім коровая? Шо пекли на свадьбу? Шишки, коровай…

Шишки пекли свої, сами пекли кухарки. А пекли коровай великий, шоб тоді різати його на шматочки – всим шоб хватило, скіки душ на свайбі.

Дружко різав чи хто різав?

Дружко!.. І видюк рядом.

Шо це таке?

То коровай, а то видюк! А тоді цей розрізають, тіки оддають батькові й матері оцім, його (і молодої – К.К.) – те не роздається нікому, тіки двом батькам.

А, батькам! А шо це воно – видюк? Опишіть, як воно виглядає.

Ну таке саме, з такого самого кіста, як і…

Коровай? А форма яка?

Коровай же ж обкладається шишками кругом, ріжеться… А то просто отакечко обплітається як…

Ну на шо воно похоже? На паску похоже чи на хлібину?

Ну як плетений батон, оцей, шо з маком…

Косичкою плетений, да? І шо воно, кругле, чи яке воно?

Ні, така чотирьохквадратна, як і коровай.

А зверху шось там втикали в нього?

Ну його втикається посередині, шо в його – перехрестя кладеться і все, більше нічого.

З чого перехрестя?

Із кіста, із того ж, шо і плететься. Ото таке, діти.