Рубрики: |
Весільні хліби
|
---|---|
Населений пункт: | смт Краснокутськ, Краснокутський район, Харківська область |
Респонденти: | Клочан Ганна Федотівна (1936) |
Збирачі: | Галина Лук'янець, Микола Пазич , Олександра Тимченко |
Дата запису: | 08.08.2013 |
Транскриптори: | Катерина Курдіновська |
А шо от ви пам’ятаєте окрім коровая? Шо пекли на свадьбу? Шишки, коровай…
Шишки пекли свої, сами пекли кухарки. А пекли коровай великий, шоб тоді різати його на шматочки – всим шоб хватило, скіки душ на свайбі.
Дружко різав чи хто різав?
Дружко!.. І видюк рядом.
Шо це таке?
То коровай, а то видюк! А тоді цей розрізають, тіки оддають батькові й матері оцім, його (і молодої – К.К.) – те не роздається нікому, тіки двом батькам.
А, батькам! А шо це воно – видюк? Опишіть, як воно виглядає.
Ну таке саме, з такого самого кіста, як і…
Коровай? А форма яка?
Коровай же ж обкладається шишками кругом, ріжеться… А то просто отакечко обплітається як…
Ну на шо воно похоже? На паску похоже чи на хлібину?
Ну як плетений батон, оцей, шо з маком…
Косичкою плетений, да? І шо воно, кругле, чи яке воно?
Ні, така чотирьохквадратна, як і коровай.
А зверху шось там втикали в нього?
Ну його втикається посередині, шо в його – перехрестя кладеться і все, більше нічого.
З чого перехрестя?
Із кіста, із того ж, шо і плететься. Ото таке, діти.