| Рубрики: |
Ворожіння на Різдвяні святки
Водіння Кози Посівання (Засівання) |
|---|---|
| Збирачі: | Віра Осадча |
| Транскриптори: | Наталія Олійник |
Текст збирача.
До дванадцяти часов считали коляки – дев’ята з корою чи без кори. О дванадцятій – стояли по углах, слухали долю, потім як спати, замикали замок, замок на ключ у голови, присниться той, що за ключем прийде.
Тут коза впала, до землі припала.
Дайте решето вівса, зверху ковбаса,
Щоб наша коза весела була.
Козою була жінка і вона була така: вивертали кожух, в руках тримали палку, на якій були роги кози.
Щедрий вечір. На Щедрий вечір меланкували. Співали: «На річці, на Йордані», «Меланка ходила». Коли кінчали меланкувати, дівчата йшли ворожити: рахували десять кілків і гляділи: якщо кілок в корі, то дівка вийде заміж за багатого, а якщо голий і подряпаний, то за бідного, рябого. Дівчата кидали колоші через хату, куди він упаде ніском, туди й заміж йти, якщо він застряне, то дівка заміж не піде. Підходили до вікна і слухали ім’я нареченого. Хлопці робили колодязі з сірників. Коли лягали спати, казали: «Субота удовиця, скажи, що мені присниться? Купив – продав, загубив – знайшов».
На Новий рік посипали. Посипали житом.
