Оце стоїть одна лава, ряд десять чоловік, а ті стоять відтіля десять чоловік

Оце стоїть одна лава, ряд десять чоловік, а ті стоять відтіля десять чоловік, а за ними стоїть сотня людей. І він так б’є, у груди і під бік і ото усе, він більш не битиме. А цей же тому дає здачу, а сам одступа так, а той підступа. А той уп’єть наступа, раз у груди, раз під бік. Той як тіки упав, його не трогають, переступили і пішли далі. А не б’ють не по морді, ничого. А ото раз у груди, раз під бік. Я бачила як вони билися.

Коли ці були кулачки? У які дні починалися?

Вони начінаються от Рождєства. Саме дужче б’ються на Новий год і на Хрєщєнія. Оце в них уже битва. На Хрещєнія уже гарно надають один одному.

Вони кожен день б’ються?

Нє, не каждий день. Оце на Хрєщєнія, на Новий год. А оце вже три дня б’ються на Хрещенія, так оці вже три дня б’ються, оддають один одному.

Як саме проходили кулачки?

Оце розділили село пополам. Ті значіть заходять, той не перейде в цю лаву відтіля заходять, а ті відтіля, він уже не перейде в другу лаву. Хай він хоч родич, хоч розродич, а все равно він должин там бути (Чоловіки билися на тій стороні села, де жили – Н.О.). Так як же він буде чи биться, чи драться, коли відтіль брат стоїть може, а відціль дядько? Дядько Онисько казав, він же любив похвастати: – Та я хотєл плємяніку подмастіть под брюхо, но пожалел. Ті одходють, одходють, аж зіб’ють сюди до Плескача (прізвисько – Н.О.), а тоді йдуть відтіля закурюють усі, балакають, сміються. Ну нема ни в кого крові, чи побили. Раз ударив сюди-туди.

Билися тільки десять чоловік?

Хай їх десять, хай їх буде двадцять, а які не б’ються, ті не будуть биться. Вони ж спіціалісти.

У руках у них нічого не було?

Та може й було. Казали, я чула, казали шо було, як двох убили колись казали. То могли вбити по злобі. А такі вони хладнокровно б’ються. І йдуть відтіля спокойні, курять.