| Рубрики: |
Весільні чини
"Світильник" ("Меч", "Шабля") Посад Покривання молодої Зустріч у сватів |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Іванівка, Шевченківський район, Харківська область |
| Респонденти: | Пашкова Поліна Прохорівна (1914) |
| Збирачі: | Наталія Олійник |
| Дата запису: | 14.08.1994 |
| Транскриптори: | Наталія Олійник |
Матері співали: “Ой, матінко й утко…”. Співали матері, яка должна стояти на порозі, шоб з хлібом-сіллю стрічати молодих, і випити ж рюмочки. Молоді цилують батька й матір. Батько держав графин з чаркою. На порозі обізатєльно стелять рушник чи дорожку.
Коли у молодого не було хустки, співали: “Ой, має кісонька, має…”. Теща бере хустку, кладе на тарілку і передає попід столом, а старша дружка перев’язує руку молодого хусткою.
Чи була на весіллі світилка?
Була світилка, носила «мечик», в якому була свічка. Якшо вона забуде її засвітити, то співали:
Старша світилка
Нікуди не годиться,
Тільки свиней пасти,
Здоровою ломакою.
Яких пісень співали, коли покривали молоду?
“Покривачка плаче…”. Тоді міняються, в однієї свашки вінок, а в другої хуражка. А тоді ж вп’єть перемінюють три раза, а тоді кажуть: “Старосто, пане підстаросто! – А ми раді слухати! Шо ви желали, то ми здєлали…”.
