| Рубрики: |
Чистий четвер
Лікування травами |
|---|---|
| Населений пункт: | м. Костянтинівка, Краматорський район, Донецька область |
| Респонденти: | Катерина Луківна Машкіна (1943) (с. Воронівщина, Гадяцький район) |
| Збирачі: | Тетяна Дем’янченко |
| Дата запису: | 06.07.1998 |
| Транскриптори: | Оксана Бугайченко |
| Колекція: | Донецька колекція Степана Мишанича |
І ще пам’ятаю, як розповідала мені бабуся, за те, що колись у Чистий четверг у них була дівчина, яка переболіла віспою чорною. Ну, це, я розумію, та віспа, яка поражала дуже людей, не оця вітрянка, а та, якої вже немає, епідемії. Так вона дуже поражала обличчя людини. Ну, я не знаю, чи може це бабуся так для червоного слівця, чи може дійсно таке чудо якесь пройшло – в природі ж все може буть. Шо, каже, вона на Чистий четверг умилась до схід сонця, ця дівчина, і вилила на перехресну дорогу воду зі словами: “Господи Ісусе Христе, дай мені здоров’я в ручки, в ніжки і в живіт трішки”. Її обличчя потім ставало… очищалось, очищалось і оці страшні ями, які спотворили її обличчя, майже були незамітні.
А коли вона… може бабуся шось знала, бо вона була дуже в мене така і старенька, і дуже багато знала, дуже була мудра. Коли в мене були чиряки після того, як я прийшла боса зі школи. І цілий рік вони в мене були на голові. І коли в Чистий четверг вона мене покупала, у собачках ми називали, зараз це череда називається, це зілля, а тоді собачки ми називали, в народі в нас називається, на Полтавщині. Може ці собачки помогли, може, дійсно, якийсь цей день має такі цілющі властивості. Але в мене перестало потім, і більше так і не було на голові цих чиряків.
