| Рубрики: |
Післявесільні обряди
|
|---|---|
| Населений пункт: | с-ще Новоайдар, Щастинський район, Луганська область |
| Респонденти: | Антоніна Іванівна Гаврилова (Подвиженко) (1934) |
| Збирачі: | Тетяна Васильченко |
| Дата запису: | 01.08.1999 |
| Транскриптори: | Юлія Лузан |
| Колекція: | Донецька колекція Степана Мишанича |
Весілля запам’яталося мені дуже гарно, чому: особливо коли виходить заміж або жениться послідня дитина в сім’ї – це дуже гарне видовисько. За забором викопуют велику ямку, наливают туди води, такі звичаї, беруть великий чіп і харошим молотом б’ють. Особливо повинен вдарити первий раз, першого разу, це хазяїн цього дому, шоб більше ніхто не женився і не виходив заміж ( в цьому домі – Т.В.), а жили в злагоді і в дружбі. Но обов’язково зав’язують глаза. Ну, конєшно, наряжають їх і розмальовують фарбами різними – дуже веселе і дуже гарне видовисько. Це тіки треба побачити або зняти на кінокамеру, но тоді цього ніколи не було, а дивилися і веселилися, як всі могли.
