А коли дарували, то бабусі й дідусі обов’язково ж висловлювали свої прибаутки

А коли дарували, то бабусі й дідусі обов’язково ж висловлювали свої прибаутки, дарували подарунки і висловлювали свої побажання. Наприклад, казали так:
«Дарую молодим сад, а в саду ягоди, щоб жили в мирі і злагоді».
«Даруєм вас по золотому й по мідному, щоб ви жили по рідному».
«Даруємо мирку (мірку – Т.В.) гороху, штоб мали сина до року».
Або іще таке буває:
«Даруєм дзвіночки, щоб мали дві дочки».
«Даруємо граблі і вила, щоб молода добрий борщ варила».
І ще такі:
«Даруємо мішок пуху, щоб невістка не обіжала свекруху».

– Гарне побажання.

– Да, дуже гарні побажання. Іще можна, одна побажала так: «Дарую… Бажаю вам, як на Україні кажуть, мати дуже гарного хлопця, такого, як є в народній мудрості: «Один син – то не син, два сина – то півсина, а три сина – оце син, оце буде син на Україні». Бажаємо вам мати такого гарного, доброго сина, який би радував вас завжди».