| Рубрики: |
Весільні чини
Снідання |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Яблунівка, Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька область |
| Респонденти: | Ганна Григорівна Мошенко (1948) (с. Хорошки, Лубенський район) |
| Збирачі: | Наталія Морозова |
| Дата запису: | 01.06.1997 |
| Транскриптори: | Юлія Лузан |
| Колекція: | Донецька колекція Степана Мишанича |
А утром свайба не начинається без молодих. Утром наряжають людей, там, у разні наряди. З палками, з… ідуть шукать молодих. Шо ви, нема молодих – свайби не буде! А коли найдуть молодих, приведуть додому і починається знову.
А дружки на другий день повинні йти до молодої з своїми харчами. Значить, бере кажда дружка, готовить дома сніданок. Там, то кісілі, то холодці, то печиво, то… шо хто може. Тарілку в’жуть у хустинку і йдуть, збираються, йдуть, дорогою співають пісню:
«Ми до тебе, Марусино, вже йдемо,
Ми тобі снідати несемо,
В тебе матінка не рідна,
Вона тобі й снідати не давала».
А доходячи до двору, де, в молодого вже, побачивши, шо вийшла подруга до їх стрічать і на голові в неї вже очіпок, дівчата, дружки начинають співать жінкам, молодицям, які там у молодого в дворі.
(Ой ви, баби, стерви,
Ой ви, баби, стерви,
Нащо косу стерли,
Зітерли, зім’яли,
Під очіпок заховали).