| Рубрики: |
Купальські розваги
Купальські вінки |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька область |
| Респонденти: | Марія Федорівна Любич (1939) |
| Збирачі: | Ірина Науменко |
| Транскриптори: | Оксана Бугайченко |
| Колекція: | Донецька колекція Степана Мишанича |
І тепер ми от уже через… скільки це ми років? Через сорок шість, через сорок пять років ми зустрілися, ці всі подруги. Ось оце у цьому році ми дали такий завіт, що ми кожній повинні відправити юбілей 60-річчя. І от я сама меншенька – на тій неділі, 16-го, це виповнилося 60 років. А тим вперед ми вже...
Так ми собралися це на первий, на самий старшої подружки Дусі, на день народження і стали ж це згадувать, як ми вінки пускали на воду. І правда, ти подивися, ти ж заміж вийшла тут, вінок то твій, помниш, як твій вінок тут сів, даже й не поплив і грамочки, він же пішов зразу на дно. Ти казала, що дуже важкий, багато квітів, він важкий, він потонув потом. А Надя ця каже: “А мій проплив дальше, а потім покружився і ще дальше проплив”. Так і є – вона поїхала в Горліку. І там в Горліці вона заміж вийшла, там працювала і до сих пір вона там, в неї квартира, вона зараз сюди приїхала. Тоже на дачу на літо приїжає сюди. Так шо ми зараз згадуєм свої ці… Івана Купала: купалися, вінки пускала і все таке було. І там ті ж, костри палили на березі вечорами, так красиво, то іскри летять, прям така красота була. Оце таке.
