А тоді іще свято було Івана Купала

Рубрики: Купальські вінки
Населений пункт: с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька область
Респонденти: Марія Іванівна Рудика (1922)
Збирачі: Тетяна Дробот
Дата запису: 03.07.1998
Транскриптори: Лариса Лукашенко
Колекція: Донецька колекція Степана Мишанича

А тоді іще свято було Івана Купала. Це тоже дуже ж празник такий. Розпалювали вогнище таке, плели віночки, пригали через вогонь через той і коло річки. То це все було коло річки. І ці віночки пускали на річку. І чий віночок попливе дальше, упірьод попливе, то й упірьод та виходить заміж. А чий позже – так воно і получалося, так, а хто вже не виходить заміж, то під один берег подпливе й кружиться, кружиться, то под другий берег і кружаться й кружаться на місці. Кружаться і нікуда не пливуть, і не тонуть, і ні пливуть нікуда. Отаке було. Ну а Івана Купала – це ж дуже хароший празник: «Купала Івана, ой у Івана Купала…» співали. Всякі пісні співали. Ну вже тепер я й позабувала. Уже ж старость таки, уже не то шо раньше було.

Слухати аудіо

0:00 0:00
100