| Рубрики: |
Придане (Скриня, Сундук)
Прикрашання хати в молодого |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька область |
| Респонденти: | Марія Іванівна Рудика (1922) |
| Збирачі: | Тетяна Дробот |
| Дата запису: | 03.07.1998 |
| Транскриптори: | Лариса Лукашенко |
| Колекція: | Донецька колекція Степана Мишанича |
І скриню возили молоди баби. Дівчата не возили, хлопці – тільки баби й мужики молоди оце все возили. І скриня, щоб важка була, інтєрєсно було, у кого важка, в кого полотна багато в скрині було, рядна були. Тоді ж не було нічого. Подушок багато, настильники були – це ж все-все було таке полотняне. А ‘ко як і були таки, шо, щоб видно було, шо багата ж молода, дак ще й кірпічину положать у скриню, щоб важча була. Це для сміху бувало, шоб… а це багата ж, значить, молода. Ну ото везуть молодиє хлопці ж, не хлопці, а мужики і женщини молодії.
Убірали хату в молодого: рушники вішали, подушки слажували так, шоб аж до стелі була подушки – то багато було подушок. Піч застілали, і припічок застілали, і всьо-всьо убірали хату, шоб харашо було. Гуляли там, так уже їх так угощали, шо куда. А тут молодьож одна гуляє уже ж у молодої. Молодий приходить, приносить подарок «на чоботях», кажуть, це ж чоботи должни…, матєрію - подарки такі приносив.
Садовили за стол молодьож (дівчат, хлопців), угощали їх. І то вечером уже пизно, і гуляли чуть лі ні до утра. А на другий день уже пожилиє приходили уже, молодьож не гуляла. Молодьож приходила вже, як молоду випроваджать – тоді вже приходила молодьож. А так не гуляли, не сідали за стол. Гуляли, а за стол уже не сідали молодиє.
