Ну, в мене мама, покійниця, дуже гарно співала

Ну, в мене мама, покійниця, дуже гарно співала. Було, в селі немає жодної гулянки, щоб це обішлюся без неї – вона дуже гарно брала першим голосом, дуже добре співала. Відімо, від неї до мене передалось це. Я з самого раннього дитинства співала, було тільки розплющу очі, утром встану, (гусей пасла на лузі) і пісні, пісні, частушки із самого ранку до пізнього вечора. Було, жінки в селі кажуть: «Маріє, долю свою проспіваєш. Хіба ж можна цілий день співати?» А я дуже любила співати з самого дитинства. В школі теж я в хоровому гуртку участвовала, сольні номера співала, в технікумі також була у хоровому гуртку і співала, і сольні номера теж. Взагалі я дуже люблю співати.

А ви, Мар’я Іванівна?

А я – так. Я харашо не вмію, а люблю. Так люблю пєсні, шо я не знаю, як єслі хто співає – я все равно, хоть і переб’ю – а все равно лізу співать. То так мені дуже-дуже наравляться всі пісні. От люблю… В мене батько гарно співав, а я не вдалась у батька. Не знаю…