| Рубрики: |
Народні танці
Собор Іоанна Предтечі Різдвяний день (Тіки-притіки) |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька область |
| Респонденти: | Марія Іванівна Рудика (1922) |
| Збирачі: | Тетяна Дробот |
| Дата запису: | 03.07.1998 |
| Транскриптори: | Лариса Лукашенко |
| Колекція: | Донецька колекція Степана Мишанича |
А двадцятого Іван Хреститель був, тоже гуляли. Стильки родичі сходились, гуляли, проважали, - оце ж Святки. Це Святки ж усе були. А двадцять первого – це вже той день, шо Роздво було. І вечером гуляють, і свати сходились, і всьо. Гуляють, а вечером уже тоді… увечері… прядки заносили, шоб прясти ж. Уже всьо, кончились і музики, і танці і все-все-все.
Танцювали ж раньше, Господи! А які танці були ж, не таки, як тепер. А то «Гопак», то «Бариня», то «Краков’як». Отаке. Як пидеш і начинаєш:
Ой гоп, гопака,
Продав дід лошака,
Баба дома не була,
Могоричу на пила.
Ото, ото такі пісні співали. Да всяких співали, Боже мій, Боже! Оце таке, таке все було ж. І ще так:
А бариня шита-брита,
Любить бариню Микита.
Це ж і така пєсня була. Яких тильки не співали цих пісень, а таких, деревенських. Не то, шо городськи, а деревенськи. Ми ж деревенщина така, шо все, все по сельськи. Селянина я єсть, селянина.
