| Рубрики: |
Музичні інструменти та виконавці, співочі традиції
Весілля |
|---|---|
| Населений пункт: | м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька область |
| Респонденти: | Ганна Павлівна Краснянська (1926) (с. Кам’янка, Старобільський район), Надія Василівна Лагода (1930) (с. П’ятихатки (Кіровка), Горлівський район) |
| Дата запису: | 29.06.1993 |
| Транскриптори: | Наталія Олійник |
| Колекція: | Донецька колекція Степана Мишанича |
Всі співають пісні, як оце ми співаєм, всі підряд на свальбі. Допустім, баяніст один грає на свадьбі. Як тіки почулося, компанія затягла пісню, там: «На вгороді верба рясна», там чі «Розпрягайте, хлопці, коней». Ось він уже підходе, підтягує і замєчатєльно співають. А щас так: нанімають баяніста і баяніст іщє когось з собою бере. І оце він цілу свальбу грає, і вони виступають, співають. Просто, люди просто не весело проводять оці празники, оцю свальбу. А на другий день, як у кого нема, і всі люди раді, і вони тоді наряжаються, співають, танцюють, їм тоді веселіше. А ото тіки вони співають і грають – це можно в концерт підти. А люди сидять за столами, тіки чмілі слухають.
– Це ж цікаво самим поспівати!
– Аякже! Не то шо музика оре, заглуша і вуха, і все: геп-геп-геп, як все одно. То ж співають, то танцюють, молодьож піде – то харашо, вони харашо танцюють, усі гуртом всі танцюють – це дуже харашо, тіки ото музика як б’є голову.
