| Рубрики: |
Весілля
Пришивання квітки |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Червлене, Лебединський район, Сумська область |
| Респонденти: | Цебро Параска Тимофіївна (1936), Лозова Марія Павлівна (1936), Дмитрієва Ольга Андріївна (1930) |
| Збирачі: | Вікторія Гавриленко, К.М. Вірівська |
| Дата запису: | 09.06.2017 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Це вже співають баби. А ота дівчина з голкою, пришиває. Тепер же, як вона пришиє вінок, надіне на голову, держе. І наливає молодий, наливають, дають же людім по хаті могорич. А дружка й боярин старший стоять, хто ж ухвате картуз: чи старша дружка чи старший боярин. Вона пришиє, на голові ж держе. А тоді ж ото там поналивають. По сто грам, хто вип’є, хто не вип’є, роздадуть. А тоді ж вона кланяється до молодої, а там хто вхвате картуз: чи старша дружка, чи старший боярин. Ну воно як яка, хватає й кидає, шоб попадало старшій дружці. А який же боярин не взіва, так сам ухвате. А як же ото у дівчат, тоді нада викупать йому картуз. Так як тепера тухлі ото стягують. Тоді він викупає картуз.
А чим викупає?
Та, гроші.
Шось співали?
Та ні. Воно тоді не співається. Називається як ото, та вечерять подали. Вже поїли і вже вони собираються додому їхать.
