Рубрики: |
Запрошення Мороза на вечерю
Вечірники Колядування |
---|---|
Населений пункт: | с. Білянка, Шебекінський район, Бєлгородська область |
Респонденти: | Онищенко Наталія Василівна (1918), Дуракова Марія Григорівна (1928), Подлєсна Наталія Василівна (1925) |
Збирачі: | Наталія Олійник |
Дата запису: | 26.09.2003 |
Транскриптори: | Наталія Олійник |
Ходили колядувати хлопці і дівчата, у кожного свій гурт.
Звізду носили?
Ні, не носили. Кликали Мороза: «Морозе, Морозе, не морозь ягнят, не морозь курят, не морозь телят, нічого не морозь». Раньче ж їли з однієї миски. Нас було шесть чоловік, от стоїть посередині миска, насиплять куті. Щас мамка бере ложку куті, по столу стукає і гукає Мороза: «Морозе, Морозе, іди до нас кутю їсти! А як не прийдеш кутю їсти, так не морозь наших ні дітей, ни ягнят, ни курят.» Всіх перекаже. А потом поїдять, ложки отак у миску покладуть (ямкою вниз – Н.О.), чия ложка перевернеться, той швидче вмре. Вечерю носили.
Що давали вечірникам?
Хто шо. У кого шо було. Є й подарки давали, єслі рідні приходили ілі на плаття, ілі платок, дєнєг давали.
Печиво давали?
пекли і печиво. У нас пекли коржики. На Кутю, це ж у нас щітався Багатий вечір. Як хто приходив, за стіл приглашали обізатєльно. Раньше варили вареники. Хрещеники кутю приносили. Є і не хрещеники ходили.