| Рубрики: |
Сорок святих
Середохрестя (Середохресна середа) Жайворонки (сороки, бублики) |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Білянка, Шебекінський район, Бєлгородська область |
| Респонденти: | Онищенко Наталія Василівна (1918), Дуракова Марія Григорівна (1928), Подлєсна Наталія Василівна (1925) |
| Збирачі: | Наталія Олійник |
| Дата запису: | 26.09.2003 |
| Транскриптори: | Наталія Олійник |
Називають Сóроки. Якшо буде мороз, то сорок морозів одбавиться, а єслі нема морозу на Сороки, то іще сорок морозів буде.
Що пекли?
Жайворонків пекли. Оце так качалочку розкатаєш, а тоді другу навхрест кладеш. Тоді одну качалочку загорнеш, другу, дзьобик, хвостик.
Що з жайворонками робили?
Їли. І копійку запікали, кажуть, щасливий будеш, кому попадеться. Жайворонки тоже на поле брали на посівну. Жайворнки также, як і хрести, висушували і хранили у зерні. Поглядували, шоб воно не пропало. Та там і небагато, март місяць. У марту печуть, а в апрелі, в первих числах, виїжжали сіяти. Називали Посередхрестіє, пекли хрестики.
Як ліпили?
Хрестом клали і все. А потом під хрест клали гроші (дрібні копійки на перехресті між паличками – Н.О.). От у нас гурт, вибирають (хрестики – Н.О.), кому припаде з копійкою, це раньче було, це щє моя мамка розказувала. Як припаде з копійкою хрестик, тоді цей хрестик засушують, а потом виїжжяють весною у поле сіяти, це ж тоді щє єдінолічні були. Всігда хрестик оставляли, а на посівну забирають з собою в поле, кладуть на ниву і сіють.
Хрестик просто клали на ниву?
З хрестиком виїжжяли в поле, а там його з’їдали.
