Вербу ставили на покуті, а тоді на другий день...

Вербу ставили на покуті, а тоді на другий день (у понеділок – Н.О.) виходиш, кого стрінеш (хльошкаєш – Н.О.): «Не я б’ю, а верба б’є, не я б’ю, а верба б’є» і по ногах. У Чістий четвер, іще сонце не зійшло, часов у три, у два треба покупаться.

Куди воду виливали?

Геть під гній з-під корови. У Чистий четвер покупалися, у п’ятницю пекли паски, і в суботу пекли. У четвер паски не пекли.

Коли крашанки фарбували?

У суботу. У Чістий четвер усе перестірували. А тоді вже коли паски печуть, усе чисте скатьорочка, те шо накривать кісто, те шо витягувать, куди класти (паски – Н.О.). На паску накладали шишечок із кіста, а то обсипали. Великдень. Мене бабушка на паску брала за руку і ходили до церкви святити: паска, крашанки, сала кусочок, колбаски, сіль і оце усе було посвячено. Зразу усім по яєчку роздавала бабушка, кусочки паски. Їли паску, крашанки. Шкаралупи курям на двір викидали. Коли паска в середині буде пуста, або з’їде шапка, у сім’ї буде якась неприятность.