На другий день несуть нівєсті снідать

На другий день несуть нівєсті снідать. На другий день, коли нівєста живе в жениха, от їй несуть снідать. Наряжаються в жениха, нівєсту і йдуть до жениха. Приходять, пруться за стіл, шоб сісти, їх не пускають. Молодих ховають.

Куди молодих ховають?

У другу комнату заведуть. А тут же стоп! Сажають гостей. А тут молода (ряджена – Н.О.) “Та ой, мамочко, та я тебе ждала і їсти хочу. Міні ніхто нічого не давав”. А їй там гарбуз принесуть, буряків, сирих картох. А тоді вже виводять молодих, сідають молоді, а ряджені молоді вилазять. На другий день калину топтали. Ото знімають калину з лежня, ріжуть той лежень, співають “Дружко коровай крає…”

Де калину топтали?

В хаті полів же не було, прямо в хаті і топтали. Калину топтали, як нівєста чесна.

А як не чесна?

Та потопчуть однаково.

Коли катали батьків?

На другій день катали батьків, матерів, усіх родичів. Сначала катали на возиках, возики ламали, так тепер шо? На ночвах. У ночви сажають, аж торохтить по дорозі. Кого катали, ті гроші платили. А потом оці дєньги собірали, ішли у магазін, єслі я пообіщала шо-то їм купить, то везуть мене до магазіна і купуй. А єслі я сказала, шо нє, звалять куди хочеш.

А ноги мили, купали?

Купали. Свекруху на другій день купали і наряжає нівєста її. Кропивою, будяками, реп’яхами, то кирпичом спину свекрусі мили. Наряжають в те, шо купила нівєста, в хароше, і сажають її за стіл (свекруху – Н.О.).

На третій день курей їдять. Якшо останнього сина женять чи дочку заміж віддають, то б’ють кол. Якшо є ще хтось, шо буде жениться, то кол не б’ють. Коли син послідній жениться, тоді на порогі, отам б’ють. Пропилюють пол і кол до самого потолка, і б’ють. Хто скіки раз ударе, там договоряться, шо за раз (удару – Н.О.) платить. І так, поки той кол заб’ють, шо й не видно його. Курей їдять на третій день весілля. І з колом їдять і біз кола їдять. Після весілля молода могла прийти до своїх батьків у гості, коли свекруха пусте. Рано не пускала, шоб не дуже в матері привикала.