| Рубрики: |
Зустріч після вінчання
Весільні дари Прощання з батьками Покривання молодої |
|---|---|
| Населений пункт: | м. Балаклія, м-н Лагері, Харківська область |
| Респонденти: | Галина Григорівна Кравченко (1951) (м. Балаклія, м-н Лагері) |
| Збирачі: | Галина Кравченко |
| Транскриптори: | Галина Лук'янець |
Біля двору молодої стоїть варта хлопців, не пускає у двір, просять викуп, гроші чи горілку. Біля хати молодих зустрічають теща і тесть з хлібом-сіллю і пригощають горілкою. Він (молодий) виливає її через плече. Далі заводять молодих на покуть на кожусі вивернутому. Відбувалися дари од молодого. Тещі – чоботи, батькові – шапку, братам – ножі, сестрам – хустки, стрічки Молода дає рушники сватам.
Іде момент покривання молодої (знімають вінок і покривають хусткою). Світилки співають:
А наш молодий як мальований,
Треба йому шанування,
Треба його пошанувати,
До боку хустину дати.
Дружки:
Наша молода, як малювання,
Треба її шанування,
Треба її пошанувати,
За хустку гроші дати.
Мати подає на тарілці хустку (квтчасту чорну шерстяну), а молодий кладе на тарілку гроші. Дві свахи (з обох родин) стають по обидва боки від молодої і махають хустиною над її головою. Світилки в цей час співають:
Благослови, Боже,
Благослови, Боже,
І отець, і мати,
Своєму дитяти
Косу покривати.
Дружки і світилки:
Я тебе, сестрице, покриваю,
Щастям, здоровʼям наділяю,
Щоб була здорова, як вода,
Щоб була багата, як земля,
Щоб була весела, як весна,
Щоб любила чоловка до самого віку,
Від молодості до старості,
Да Боже, дай!
Свахи закутують молоду хусткою. Потім перед прощанням молодої з батьківською хатою ділять коровай, весільний староста вирізає верхівку коровая, розрізає навпіл, підносить на тарілці молодій і молодому. Потім наділяє коровай родичам з такими словами: «Десь тут була тітка молодої, або дядько, просили молодий, молода і я прошу на цей дар Божий!» "Десь тут був хрещений батько молодої, хрещена мати молодої..." Молода дарує хрещеному матерію на тарілці, а батько бере горілку і випиває, забирає свій подарунок, а в тарілку кладе гроші, а в іншу порожню тарілку ставить чарку.
"Дякую молодому і молодій за цей дар Божий, приймінть же і од мене дарунок!"
Те ж саме відбувається з дарунками хрещеної матері.
Старша світилка заводить пісню, знак, що треба збиратися до хати свекра і свекрухи.
До нас, молода, до нас,
Бо у нас лучче, як у вас,
Під піч вода тече,
Сама діжа хліб пече,
А вітерець повіває,
Світлоньку замітає.
Гості встають з-за столу, дякують гсопродарям. Від імені молодої дружки звертаються до матері:
Ой виряджай мене, ненько, виряджай,
Що маєш дати, то давай,
І свитку, і кожухи,
Та й піду я до свекрухи.
На вулиці, тебе доню, вже вози ждуть,
Свахи на тії вози придане несуть.
Мати обнімає доньку, звертається до сватів молодого:
Сваття-панове, прошу вас,
Як полине наша утка до вас,
Не бийте її, не лайте,
За гостя приймайте.
Молоді виходять з хати, а за ними гості. Всі співають "Де б я не ходила, де б я не була".
Неділя, другий день весілля. Світилка, маленька дівчинка зі сторони жениха, оберігає свічку, що на покуті і сідає на весіллі біля покутя між дружками.
