Були і в нас вечорниці

Були і в нас вечорниці, часто пізно восени були, багато там співали пісень, розказували щось хороше або страшне, любили гадати з дівчатами. Дівчата готували вечерю, або приносили з дому щось. На вечерю вареники з капустою. Картоплею, куліш, каші і інше.

Гадали й на Андрія, і на Різдво, і на Василія., і на Меланки. А також на Катрі ставили у воду гілочку з вишні, щоб розцвіла до Різдва.
Опівночі виходили на вулицю і слухали, де собаки гавкають, де кінь заїрже, де що шелесне. Знімали з себе пояси і ними міряли плетінь. Якщо парно кілків, то цього року вийдеш заміж. Якщо не парно, то ще подівуєш.

За пазухою держали макові зерна в мішечку, а на Андрія посівали кругом хати, а заволочували спідницею. Потім спідницю клали під подушку, щоб приснився жених. А ще гадали на сито. У сито з зерном клали свої перстні, а в кого перстня не було, клали або намистину, або наперсток. Потім всі добре перемішували із зерном, ждали поки загавка десь собака, тоді по черзі, не дивлячись, набирали в руку, скільки влізе зерна. Якщо попадеться перстень з зерном – вийдеш заміж (чи намистина, чи наперсток). А ще дівчата закопували горшок з кашею там, де живе багато хлопців. А ще ловили рака, привʼязували його на пояс і волочили його по вулиці біля тих хат, де жили хлопці.