| Рубрики: |
Придане (Скриня, Сундук)
Прикрашання хати в молодого |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Глибне, Краснопільський район, Сумська область |
| Респонденти: | Бардакова Галина Миколаївна (1955) |
| Збирачі: | Вікторія Гавриленко |
| Дата запису: | 27.02.2016 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Весілля гуляють лібо коли. Зараз так і в піст гуляють, то колись в піст не гуляли. Весілля починалося, примєрно, в п’ятницю вони сундук одвезли, у п’ятницю вже до молодої дружки сходились, договарювалися, на скільки прийдуть наряжать нівєсту. У п’ятницю вечером одвозили сундук. До молодого. Мама собрала придане, все наготовила, вузли пов’язала, подушки. І повезли до молодого сундук.
Шось казала, благословила?
Канєшно, благословляла іконою: «Благословляю на довге життя». У молодого ж тут сундучан принімають, повний стол накривають, наряжають хату полностью.
А хто мав везти, хто сундучани?
Кого запрошують на весілля. Усі. Як же батьки договоряться. Сваха каже, оце ж його мати, спрашує: «Свахо, скільки везти сундучан?». А вона й отвічає: «Скільки в тебе родичів». А вона каже: «Та ти ж мені на сватання привела шість чоловік». А свекруха в мене була хароша й каже: «А хто ж в тебе, свахо, свайбу гулятиме тоді». Бо кого на сундук не позвуть, той на свайбу не прийде. Обіжалися, да, обіжалися. Сундучани скидалися гроші, купляли подарок. Великі хароші подарки купляли. Купляли діван, напримєр. Купляли там стулья. Мєбєль купляли. Збрасувалися сундучани харошими грошима тоді. Гармошка всігда була, обізатєльно. Без гармошки сундука не везли. Як він поїде без гармошки? Музика обізатєльно була.
