| Рубрики: |
Сватання
Придане (Скриня, Сундук) |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Гнилиця, Охтирський район, Сумська область |
| Респонденти: | Виходець Катерина Іванівна (1955), Овчаренко Катерина Костянтинівна (1946), Бондарчук Марія Іванівна (1962), Галушка Олександра Данилівна (1937), Оберемко Катерина Іванівна (1967), Харченко Антоніна Станіславівна (1975), Тіщенко Любов Іванівна (1966) |
| Збирачі: | Вікторія Гавриленко, Анна Гавриленко, Н.Б. Барченко |
| Дата запису: | 15.07.2021 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Ото Жора і Донець, ото точно приходили вони. Сватуни. Водили, сватуни. «В нас, – каже, – парубок не вміє лапті плести, а ваша дівка – косу. Як їх докупи звести?». Сватуни це ж прийшли, балакають. Побалакали, по чарочкі, по дві, питають же ж молодих, согласні, согласні. Ну, на коли ж будем весілля. Договорились там, на яку неділю. І хлібину міняли, чого, хлібину. А хто – гарбуза. Як дівка була в хаті, мабуть, був гарбуз обов’язково.
А рушниками молода в’язала на знак згоди?
Ну молодому хустку в’язала. Сватунів же перев’язували рушниками. В мене там фотографія є, мій свекор, тільки я не знаю, кого водив сватать, ну вже не рушниками, а матерією (перев’язані – В.Г.). Так везли ж скриню, придане ж везли.
Сватуни ішли з молодим, чи без нього свататься?
З молодим. Двоє, троє, четверо можна. Ну обично два мужики. А в хату женіх же не заходе. Під вікном стояв, поки як уже ж згоду дасть та, тоді його гукають у хату. А ні – винесуть гарбуза. Домо́вини. Після сватання – домо́вини. Коли вже вони домовляться, на який день. То вже батьки. А тоді після свайби зазо́вини.
А після домовин?
Домовились, тоді весілля.
