| Рубрики: |
Передвесільні обряди
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Гнилиця, Охтирський район, Сумська область |
| Респонденти: | Виходець Катерина Іванівна (1955), Овчаренко Катерина Костянтинівна (1946), Бондарчук Марія Іванівна (1962), Галушка Олександра Данилівна (1937), Оберемко Катерина Іванівна (1967), Харченко Антоніна Станіславівна (1975), Тіщенко Любов Іванівна (1966) |
| Збирачі: | Вікторія Гавриленко, Анна Гавриленко, Н.Б. Барченко |
| Дата запису: | 15.07.2021 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Старша дружка тоже рушником підперезана, як і молода?
Да. У суботу уже тоді наряжали молоду. Зразу дружки снідають дома. А тоді йдуть по полудня́х. Оце дядько та тьотка кажуть: «До мене ж на полудень приходь». І вона ж дивилася скільки в неї ж запрошень на полудень і казала: «До вас на десять, до вас там на дванадцять». Коли скільки йти, далеко, не далеко. І ото посиділи на полудні, поспівали, все. Виходять, і дружки під руки. Молода й старша дружка спереді, палка в неї заквітчана, в старшої дружки. І співають. І «Низом дружечки», і «Не пиліте», і «Не переходьте дороги» і всякі всякі дорожні. Тоді в суботу ввечері обов’язково до свекрухи йшла в гості. А молодий тоже ж по полуднях їзде. Він до своїх родичів, із боярами. Боярам платочки на ліву руку, і на кепки квіточки. А молодому ж не пришита була квіточка і рука не перев’язувалась. (На полудень – В.Г.) Обов’язково співалась «Суботонька-неділенька та як один день», «Думай, думай та Галинко». Як капусту оце ж, страви які були, капусту, обов’язково співали «Через море гуска летіла, з перцем капуста кипіла. З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем», «Не ми ту капусту садили, не ми її поливали». В суботу йшла вона до свекрухи, там сиділи вже бояри й дружки. Пили, гуляли і провожав молодий молоду, свекруха давала бутилку, хлібину, на перехресті розпивали горілку. Хлібину, молода нахилялась, на її спині ламали. На перехресті. Хліб, і тим хлібом закушували ж. А в неділю тоді якшо не доходила по полуднях, знач ще дохожує. Як багато родичів. І до старшої дружки, ну як старша дружка відкілясь далеко, то чи до сусідки, чи до куми ішла молода на полудень, молодий приїжджав викупляв у дівчат молоду. Могорич, чарка.
А він їхав це не називалось «поїзд»?
Ну в нас «поїзд» не казали. Ну їхали ж да, весільний поїзд. Дружок, піддружий, свашка, світилка. Їм ото пісні співали, про їх такі. З насмєшками. Ну то вже як за стіл сядуть.
