| Рубрики: |
Вʼязання колодки
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Гнилиця, Охтирський район, Сумська область |
| Респонденти: | Виходець Катерина Іванівна (1955), Овчаренко Катерина Костянтинівна (1946), Бондарчук Марія Іванівна (1962), Галушка Олександра Данилівна (1937), Оберемко Катерина Іванівна (1967), Харченко Антоніна Станіславівна (1975), Тіщенко Любов Іванівна (1966) |
| Збирачі: | Вікторія Гавриленко, Анна Гавриленко, Н.Б. Барченко |
| Дата запису: | 15.07.2021 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Ну давно це всігда в нас колодки тягали. Як Масляна це ждуть і договоряються, до кого колодку потягти. Хто не женився. Парубок, який довго не жениться. Ну наперед все рівно ж договорялись, шо ми до вас колодку притягнем. Ті ж готовились і тягли колодку. Ну таке невелике поліно рушничком, платком замотане. Платком зав’язане, отак полотенцем замотували, ну не голу ж палку. І приносили парубкові. Шоб він же женився. І причіпляли до шиї. Як дурачились, до шиї причепили та й тягни. Ну казали ж «колодку». Потягнем колодку чи почіпим. Почепимо на шию. Нагадать йому, шо пора жениться.
А він себе як повинен вести?
Та як хоче, це залежить од людини. Наперед же казали: «Ми прийдем тобі колодку притягнем». Як знали, шо таке сердите чи шо, то туди ж не йшли. А як такий, шо любе пошуткувать, шо він не обідиться. Могорич же ставе.
Це шоб одв’язали?
Да, да, шоб одв'язали.
Що готували цей тиждень?
Млинці, вареники. Із сиром, сметана.
