Діждуть Різдва, розговіються, тоді беруть йолку

Рубрики: Різдво

Колядування
Населений пункт: с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська область
Респонденти: Котенко Марія Олександрівна (1913)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 31.07.1994
Транскриптори: Наталія Олійник

Що носили під Різдво?

Діждуть Різдва, розговіються, тоді беруть йолку, і то вона так на стоянчиках. Це я знаю до нас приносили худояри (мешканці села Худоярове – Н.О.) у Кринки, і ото з хати в хату, їх усі привітають, платять їм, хто шо кине, гроші. А они співають: Рожество Христове, Боже наш / Восія миру свєт разума. Це така пісня була. Про Ісуса Христа співали. І ото вони проспівають, а тоді далі йдуть. І ото їм заплатять шо.

А цю йолку уквітчували?

Та куди, у шо? Просто так. Они проспівають Рожество Христове, а йолку поставлять у хаті. Проспівали, їм положуть що там, скіки хто грошій дасть. Они йдуть у другу хату. Тоді ж не було нічого такого. Звізда то є, і вони співали Рожество.

З чого звізду робили? Яка вона була?

Вона мать купована. Його ж тоді ніде нічого не бачив, а то дивно. Йолка така як у школі, тіки така не дуже велика, а тоді там звізда. Ото ж вони поставлять і начінають співати. І оце як вони носять, ланпочка у каждого горить, тоді ж ланпочки були. Співали «Рожество Христе Боже наш».