| Рубрики: |
Весільні хліби
Краяння короваю Післявесільні викупи та розваги ("Житниця") |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Залізняк, Сумський район, Сумська область |
| Респонденти: | Бойко Олена Павлівна (1953) |
| Збирачі: | Вікторія Гавриленко, О.В. Шляжко |
| Дата запису: | 15.09.2021 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
А коровай був у вас на весіллі?
Аякже. Пекли коровай, пекли, тут свекруха я не знаю, кому вона заказувала, тут був коровай ряжений. А в нас так же коровай ряжений пекли. Тоже крьосна мати пекла коровай. … А то ж третій день же б’ють горшок, варять кашу, тоді коровай ділять аж. Це на третій день. Батьки стрічають на хвірткі ось із хлібом-соллю, кланяються. Як з розпісі ми приїжджаєм. А на третій день уже ми, на третій день ділиться коровай. Ділимо ми, горшок б’ємо, кашу варять. Ну кашу, любу кашу. І ото ділять, хто більше може взять ото ігра така: хто кого може достать по чому-небудь, хто кого може достать.
Ложкою били?
Да, хто чим достане. Хто черпак єслі є, хто шо. І в кармани і в лице надівали ту кашу, й на голову надінуть, куди хоч.
Вимазували тою кашею?
Да, отак. Ну не совсім усих підряд, а так ото, дуріли. … Ну на третій день вже ідуть не в такому нарядному.
Хто і де ділив коровай? Це в понеділок?
Да.
Коли циганували?
Ні, циганували ми на другий день, у неділю. А в понеділок ділимо, горшки б’ємо, коровай ділимо, кашу. Єслі холодно, в нас зімой було, так у хаті кашу ділили. А як у теплу, так висипають у миску кашу. І ото ж серед улиці ставлять на тому, на табуреткі. І ото хто доходе, каждий, той іззаді підходе, той і дивиться, хто на руках бистрєй поб’є. Як наб’ють другий раз синяків, так ходиш. Ну було інтєрєсно, раньше було інтєрєсно.
А хто ділив коровай на третій день?
На третій день наряжають женіха й нівєсту, уже садовлять. Уже я мати становлюсь, він становиться батьком, а свекри становляться женіх і нівєста. Їх наряжають, сажають їх за стіл. Дружка, дружок є ж. Оці ж вони тоді ділять коровай же за столом. Батьки наряжені. Ну як там наряжені? Хвату накинули там з тюлі, собрали квітку причепили, нівєсті почепили на голову та й усе, а жениху до картуза квітку почепили і посадили їх оце от.
І вони ділять коровай?
Да, да.
А дружка і дружок – це їхнього віку люди?
Ну да, їхнього там садовлять, з улиці такі були, садовлять. Сусіди були да той, їхнього возраста, не нашого вже возраста. Вони вже становляться жених і нівєста. А ми їх уже обслуговуємо, подаємо, приймаєм, односим. Це в мене в свекрів уже. Це тут в Залізняку. Мене як одвезли в первий день оттуда з розпісі, побули погуляли. Як одвезли в Залізняк сюди, і отут у нас проісходило оце все, все, все, все оце.
Як свекруха вас зустрічала?
Плакала свекруха й туфлі мені витирала в грязі.
