| Рубрики: |
Краяння короваю
|
|---|---|
| Населений пункт: | с. Залізняк, Сумський район, Сумська область |
| Респонденти: | Бойко Олена Павлівна (1953) |
| Збирачі: | Вікторія Гавриленко, О.В. Шляжко |
| Дата запису: | 15.09.2021 |
| Транскриптори: | Вікторія Гавриленко |
Так а виходить, що в суботу коровай на столі стояв, але його не ділили?
Його ніхто. Коровай украшений житом, пшеницею, квітками такими, цвітами. А тоді ж ото, це на третій день. Потому шо знаю, як сидять, і тоді хто шо схвате. Із свадьби ж. А шишки тоді отдєльно печені, тоді роздається вже.
А треба схватить шось із короваю?
Ну люди такі, які знають, ті вони і беруть же ж.
А шо схватить треба було?
Любе, ну таке як із свадьби. От напримєр я їздила онука женила, племінниці своєї Свєти, я, напримєр, квітку привезла, схватила квіточку таку свадєбну. Оце в мене четвертий ось год вона. Я її так і сохраняю. А для чого вона, шо вона, ну просто мені вона в пам’яті, оця квіточка.
А коровай на третій день ділили, він не черствів?
А чьо він черствітиме, нє. Такий же, шоб по куску хватило всім. Їдять, ділять ото, порозрізали, на тарілки порозставляли, люди ж їли, брали. Хто додому дітям брав же своїм же. Ну розділяють, розбирають його. Не оставляють же його. Ото таке.
Не обв’язували його рушником той коровай?
Обвязували, обізатєльно. Ну а як же. Ось коровай же стоїть, а його отак же об’язували. Не рушниками, тоді лєнтами обвязували, лєнтами. Тоді брали, я помню, широкі красні лєнти. І оце ж так же обвязували його.
